понеділок, 12 жовтня 2020 р.

З любов'ю і вдячністю!

 Захисник Вітчизни! Найсвятіше слово на Землі! Це він стоїть на сторожі нашого мирного життя і благополуччя. Це йому ми завдячуємо нашим спокійним сном та безпекою. 

Ми вітаємо своїх  героїв - синів і дочок України, які зараз захищають нашу землю від підступного ворога. Прийміть привітальну листівку на знак пошани і безмежної вдячності!


неділя, 27 вересня 2020 р.

Подорож до Ржищева : цікаво, пізнавально, недалеко…

Розкішною липовою алеєю, що заховалася на околиці міста Ржищів, ми наближаємося до крутих берегів Дніпра. Колись ця алея вела до родового маєтку Довгоруких – Фадєєвих.


Від садиби нічого не лишилося. Незмінними є незрівнянні краєвиди, що постають перед очима. Здається, що сліпуча синь неба от-от  зіллється  з глибокою синню дніпровської води, аби не острівки зелені, що їх розділяють.


Немає й сліду від села Гусинці, яке пішло під воду. На його місці у 70 роках минулого століття було створено Канівське водосховище. Усі споруди затопленого села були розібрані його мешканцями. Тільки за такої умови людям надавалося житло в іншому місці. Як пам'ять про минуле збереглася гусинська Спасо-Преображенська церква. Побудована на височині, вона разом із дзвіницею лишилася маленьким острівцем серед води. І побачити і відвідати храм можна.


Церковні споруди зараз виглядають доглянутими і ошатними. Невеликий острівець укріпили і наростили. Тепер храм виглядає  більш захищеним.  А ще 10 – 15 років тому будівлі мали такий вигляд.


І ще один привіт з минулого! Лиса гора, найвища точка затопленого села Гусинці, височіє серед водної гладі в безпосередній близькості від церкви. Розказують, що як і всі інші лисі гори,  вона була місцем проведення язичницьких обрядів. Вважається, що тут земля увібрала у себе потужні енергетичні заряди. Багато хто відчуває приплив сил після її відвідання . Можливо це самонавіювання. І сьогодні прихильники до християнської віри радо відвідують гору.  Територія тут також доглянута і чиста. Є місце для невеликих пікніків, маленький пляжик, санітарна зона.   


Дістатися місць, що знаходяться посеред водних просторів, можна на човні, а у свята і вихідні на паромній переправі.


З човна можна вдосталь насолодитися видовищними краєвидами та добре розгледіти Іван гору, місце давньоруського городища ХІ – ХІІІ століть. Тут знайдені залишки дерев’яних укріплень. 


У самому місті не можна не відвідати Трипільський парк, адже Ржищів знаходиться в безпосередній близькості від знаменитого села Трипілля. Ця земля подарувала багатюще надбання давньої культури. У Трипільському парку є збільшені скульптури, які точно повторюють форму і малюнок найдавніших артефактів трипільців. У ньому можна знайти зображення сонячного годинника, квітів, птахів, тварин, фігуру жінки в традиційному орнаменті і багато іншого, створеного скульпторами М. Біликом і М. Сиваком.


А ще давайте згадаємо, що тут народилася найвидатніша поетка нашої сучасності Ліна Костенко. Так і проситься завершити нашу подорож її  словами:
«Усе моє -
Все зветься Україна!
Така краса,
Висока і нетлінна,
Що хоч спинись
І з Богом говори!..»


Осінь ще подарує нам погожі дні. Не марнуйте їх! Подорожуйте, пізнавайте, насолоджуйтеся!

понеділок, 6 липня 2020 р.

В пошуках квітки папороті

Ось і наближається та одна-єдина ніч в році з шостого на сьоме липня, коли чарівна краса природи створює казковий краєвид, де і відбуваються чародійські купальські забави: збирання магічних трав, вмивання купальською росою, танці біля вогнища та стрибання через ватру, плетіння дівчатами вінків та пускання їх за водою… В цю ніч просипається «нечиста сила», чути гомін тварин, розпускається папороть. Вона займається дивним вогнем…та відразу гасне і обсипається. Тому, хто зірвав цю квітку, відкриваються багатства всієї землі й усі таємниці світу.


Знайти квітку папороті удавалось не багатьом. Скоріше не вдавалося нікому. Та люди все одно вірять і шукають чаруючий квіт знову і знову. 


четвер, 25 червня 2020 р.

Конституція усім: і дорослим, і малим! Правничий тренінг


Свято Дня Конституції України – чи не найголовніше наше державне свято! 28 червня 1996 року було прийнято документ, який регламентує життя нашої держави і по суті є головним Законом країни. Ця невеличка тоненька книжечка називається Конституція України. В ній передбачено все: устрій держави, правові норми, свободи громадян та їхні обов’язки…
Знати Конституцію і дотримуватися її положень необхідно усім: від пересічного громадянина до Президента України.



Юному поколінню наших співгромадян вивчення Конституції конче необхідно. Від знання законів, записаних в ній, залежить те, як будемо жити далі. Ця книжка як компас проведе юних читачів лабіринтами законів і правил. Читання при цьому буде зовсім не нудним, а цікавим і корисним.



Денисенка Л. , А. Ільков О, , Стельмащук А., Шуліма А.
    Я і Конституція. – Львів : Видавництво Старого Лева , 2019 . – 88 с.



субота, 6 червня 2020 р.

Зелені свята


Свято Трійці, за народними віруваннями - Зелені свята, увібрали у себе традиції дохристиянських вірувань...

субота, 30 травня 2020 р.

«Горджуся Києвом своїм…» Святкуючи День Києва, гортаємо сторінки книг про нашу древню столицю


Усім славне місто на предковічних горах : синьою глибиною повноводного Дніпра, смарагдовою зеленню садів і парків, дивовижними м’якими  обрисами архітектурних споруд. Та найбільше , що захоплює  – це древня, майже 2-х тисячолітня історія сивочолого міста-красеня. 
Минуле Києва знайшло своє відображення в чисельних пам’ятках культури, як рукописних, так і тих, що їх зберіг народ в казках, билинах, піснях, переказах…

 Славу місто передрік один з учнів Ісуса Христа – апостол Андрій. Це місце увіковічене шедевром архітектури – Андріївською церквою
«Діялось це дуже давно, коли святі апостоли порозходилися по різних краях проповідувати Христову віру.
У тих давніх часах прийшов над річку Дніпро святий апостол Андрій. Він став на березі річки під горами і промовив до своїх учнів:
– Чи бачите ці гори? На цих горах стане місто, і буде в нім багато церков.
І вийшов на гори, поблагословив їх, поставив там хрест і помолився Богу»  
Історія України в казках та легендах. Історія України в іменах та подіях. – Львів: Аверс, 2004. – 288 с.

І на святому місці з’явилися перші кияни..
«І були три брати: одному імя Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив. А сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто в ім'я старшого брата свого і нарекли його Київ…»
Повість врем`яних літ. – Харків: Фоліо, 2008. – 317 с.


Красою невиданою возвеличуються княжі палати над помешканнями «чорного» люду…
«..як вечір імлистий задумана, сумна сидить під віконцем донька Ярославова , молода Настя-князівна. Зажурилося дівоче серденько. Чуж-чоловікїй наречений Андрій-короленко.І пече Настине серце туга-журба по родині. Чи ж зійдеться знову з сестрами?
Одна-бо – до Франції вдалася, там на королівському престолі сіла.
Друга – на півночі воло дарить.
Третя – за вікінгом-героєм бозна куди подалася.
Настя ж – до угорського краю, за Карпатські гори – далеко! –  помандрує »
Королева, Наталена. Легенди старокиївські. – Київ: Школа, 2006. – 256 с.


Анна, улюблена дочка Ярослава Мудрого, королева Франції, залишила по собі образ чарівної і водночас мудрої правительки.
«Анна була чудовою вершницею та вправною мисливицею. У її добу у Франції утвердилася мода на полювання, при дворі стали влаштовувати бали та вчені бесіди.  Мислителі та митці  знаходили підтримку при дворі французької королеви, котра була родом з Києва. Генріх звик покладатися на свою дружину, що прославилася як мудра порадниця та володарка… »
«Українські князівни. – Київ: Казка. – 64 с. 

Київ знаменитий своїми горами-пагорбами. Їх понад 30 і вони насправді є схилами ярів або крутими берегами давно пересохлих стародавніх річок. Не менш відомі загадкові печери і підземелля…
«Неподалік від Кирилівської церкви й досі є печера, яку називають Змієвою. Ця змієва нора була така глибока, що доходила до самого пекла. Того Змія не міг здолати жоден княжий богатир, тож Змій і почав вимагати від князя, щоб той платив йому данину – кожен день приводив молодих хлопців і дівчат йому на обід. Киян врятував київський ремісник – Кирило Кожум’яка. Він викував велетенського плуга, запряг туди Змія і зорав ним межу, обвівши кордоном усю слов’янську землю. Відвали землі від лемеша люди почали називати Змієвими валами. Змій від такої роботи втратив силу, заповз у свою нору і спить у печерах під Кирилівськоюю церквою вже багато століть. А вдячні кияни назвали гору іменем свого рятівника – Кирилівською. »
Легенди Києва та Наддніпрянщини. - Львів: Апріорі, 2018. – 180 с.


«Та вже з того-то часу й почало зватися те урочище, де Кирило жив, Кожум’яками.. »

Кирило Кожум’яка; Українська народна казка. – Київ: Павлін, 2005 – 12 с. 


Київ зачаровує. В цьому переконані й письменники сьогодення. Такі як Зірка Мензатюк. Її Київ надихнув на створення казок, київських казок.
«…в Іванка  заблищали очі, серце забилося лункіше. Хто-хто, а він про скарби знав, бо прочитав про них немало книжок. А прочитавши, чітко з’ясував дві речі. По-перше, золото відшукують не тільки археологи. А по-друге, в Києві – дуже багато скарбів. Вони тут трапляються чи не на кожній горі: давні монети, княжі прикраси, інша коштовна всячина… »
Мензатюк З. Київські казки. – Львів : ТОВ «Видавництво Старого Лева», 2006 – 94 с.


Читайте про Київ! Подорожуйте Києвом! Вам відкриються скарби нечувані!