середа, 26 вересня 2018 р.

Бути «своїм» у Європі

Після надання Україні безвізового режиму для відвідання країн Євросоюзу, бажання українців здійснити подорож Західною Європою значно посилилось. Чи завжди такі відвідини комфортні для наших співвітчизників? Що потрібно знати мандруючим, щоб не відчувати себе «білою вороною» в чужій країні?
 Українці беззаперечно порозуміються з мешканцями країн однієї мовної групи (польська, чеська, словацька болгарська, македонська, сербська, словенська). Практично у всіх землях Євросоюзу знання англійської допоможе впевнено відчувати себе на туристичних маршрутах. Взаємне непорозуміння між тутешніми жителями та деякими туристами зі Східної Європи може викликати недотримання елементарних правил ввічливості, порушення правопорядку, незнання особливостей культури і побуту певного краю.
Перегляньте, будь ласка, нашу презентацію про характерні погрішності у контактах з місцевим населенням окремих країн.


Продовжуємо  знайомство з окремими державами Євросоюзу. І знову нам в цьому допоможе фотомайстер Тетяна Гришакова. На її світлинах зображені казкові німецькі містечка, від зустрічі з якими відразу хочеться спакувати валізи та майнути в дивовижний край середньовічних замків та палаців, які ніби зійшли зі сторінок книг Братів Грімм та Еріха Распе. 






пʼятниця, 21 вересня 2018 р.

«Мир на землі – це...»


Щороку 21 вересня у всіх куточках Землі відзначають Міжнародний день миру. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. Найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчувають багато жителів нашої планети. Адже там де вони живуть неспокійно. І мир для них – це мрія. Свої побажання та думки з нагоди Міжнародного дня миру висловили і читачі нашої бібліотеки, створивши і записавши їх на долоньках миру.






Мир у рідній Україні – це найзаповітніше бажання усіх українців.

пʼятниця, 7 вересня 2018 р.

Журавлики відлітають, чекаємо на веселиків!

Журавель завжди був улюбленцем українського народу і вважався символом України, а казок, легенд, пісень та віршів, присвячених цьому птаху, і не злічити. Яких тільки журавлів не вигадали наші предки! Це й дерев’яний журавель біля криниці, і кмітливий журавель з казки, і журавель-мрія з прислів’я...

Осінь… У блакитній височині видно зграю птахів, що вишикувались у клином. Витягнувши довгі шиї та ноги, поволі змахуючи великими крилами, прямують вони на зимівлю в чужі краї. Кру-кру- кру – тужливо звучать їхні голоси. Тож недаремно наші пращури називали журавлів крунами. А нам чується, що згори лунає: «Україна-країна-край»  Скільки в цьому видовищі великої, урочистої печалі! Тож і став сірий журавель символом журби й печалі за рідною землею.



А як побачиш журавлів уперше навесні, коли вони летять з вирію, то треба називати їх вже не журавлі, а веселики.  Адже цей птах до нас із вирію несе на крилах весну, радість, тепло й, звичайно, веселощі. Він у цей період, як і ми, радіє весні, веселиться, закохано танцює свою веснівку і справляє весілля для продовження роду. Його дитинчата вперше розпрямляють крильця і ширяють над українською землею аж до змужніння. І, зазвичай, веселик тоді зовсім не журиться, а радіє, викохуючи власних діток.




Наближаючи весну і приліт веселиків, люди здавна зустрічають їх зробленими з соломи та яскравих веселкових кольорів пташками-веселиками. Такими, як навчає їх робити всіх охочих народна майстриня, друг нашої бібліотеки Тамара Желіба.






У птаха навіть є свій Всесвітній день, який припадає на другу неділю вересня і цього року відзначається 9 вересня. Легкої дороги вам, журавлики! Принесіть на своїх крильцятах нам скору весну!