неділя, 27 вересня 2020 р.

Подорож до Ржищева : цікаво, пізнавально, недалеко…

Розкішною липовою алеєю, що заховалася на околиці міста Ржищів, ми наближаємося до крутих берегів Дніпра. Колись ця алея вела до родового маєтку Довгоруких – Фадєєвих.


Від садиби нічого не лишилося. Незмінними є незрівнянні краєвиди, що постають перед очима. Здається, що сліпуча синь неба от-от  зіллється  з глибокою синню дніпровської води, аби не острівки зелені, що їх розділяють.


Немає й сліду від села Гусинці, яке пішло під воду. На його місці у 70 роках минулого століття було створено Канівське водосховище. Усі споруди затопленого села були розібрані його мешканцями. Тільки за такої умови людям надавалося житло в іншому місці. Як пам'ять про минуле збереглася гусинська Спасо-Преображенська церква. Побудована на височині, вона разом із дзвіницею лишилася маленьким острівцем серед води. І побачити і відвідати храм можна.


Церковні споруди зараз виглядають доглянутими і ошатними. Невеликий острівець укріпили і наростили. Тепер храм виглядає  більш захищеним.  А ще 10 – 15 років тому будівлі мали такий вигляд.


І ще один привіт з минулого! Лиса гора, найвища точка затопленого села Гусинці, височіє серед водної гладі в безпосередній близькості від церкви. Розказують, що як і всі інші лисі гори,  вона була місцем проведення язичницьких обрядів. Вважається, що тут земля увібрала у себе потужні енергетичні заряди. Багато хто відчуває приплив сил після її відвідання . Можливо це самонавіювання. І сьогодні прихильники до християнської віри радо відвідують гору.  Територія тут також доглянута і чиста. Є місце для невеликих пікніків, маленький пляжик, санітарна зона.   


Дістатися місць, що знаходяться посеред водних просторів, можна на човні, а у свята і вихідні на паромній переправі.


З човна можна вдосталь насолодитися видовищними краєвидами та добре розгледіти Іван гору, місце давньоруського городища ХІ – ХІІІ століть. Тут знайдені залишки дерев’яних укріплень. 


У самому місті не можна не відвідати Трипільський парк, адже Ржищів знаходиться в безпосередній близькості від знаменитого села Трипілля. Ця земля подарувала багатюще надбання давньої культури. У Трипільському парку є збільшені скульптури, які точно повторюють форму і малюнок найдавніших артефактів трипільців. У ньому можна знайти зображення сонячного годинника, квітів, птахів, тварин, фігуру жінки в традиційному орнаменті і багато іншого, створеного скульпторами М. Біликом і М. Сиваком.


А ще давайте згадаємо, що тут народилася найвидатніша поетка нашої сучасності Ліна Костенко. Так і проситься завершити нашу подорож її  словами:
«Усе моє -
Все зветься Україна!
Така краса,
Висока і нетлінна,
Що хоч спинись
І з Богом говори!..»


Осінь ще подарує нам погожі дні. Не марнуйте їх! Подорожуйте, пізнавайте, насолоджуйтеся!