Сторінка історії, що досі болить. Роковини Чорнобиля

Чорнобиль  чорним крилом накрив  Україну. Біда прийшла до всіх. Одні відчули її гіркий смак відразу , інших радіоактивна тінь доганяла. 
Люди пройшли через все: страх невідомості і незнання; дезорієнтацію; спішну евакуацію, як гадалося на 3 дні, а виявилося, на все життя; холодну непривітність чужих стін; тривогу,  появу і загострення хвороб. А ще була  –  туга, невимовна печаль за батьківською домівкою, світлими спогадами, рідними могилами, за тим, що повернути неможливо, але дуже хотілося. Так з’явилися самосели.

Ліна Костенко — одна з учасниць історико-етнографічних експедицій до зони відчуження — просить називати людей, котрі оселилися на тих територіях, не самоселами, а повертанцями, адже вони повернулися додому. 

Які причини того, що попри смертельну небезпеку, яку несла в собі радіація, та сувору заборону і переслідування властей, люди поверталися, здавалося б в пекло. Ніякого раціонального пояснення цьому не має. Самосели, в основному літні люди, яких з корінням вирвали зі свого ґрунту і насильницькі пересадили в чужий. При цьому побутові умови проживання були не гіршими, а можливо, навіть кращими. Та хіба корінний поліщук, для якого вода і ліс – це те, без чого неможливо існування, міг прижитися під палаючим сонцем Херсонщини?

Тому й не згасло людське життя у зоні відчуження! Тут постійно перебуває кілька тисяч робітників, які обслуговують об'єкти ЧАЕС та житлового Чорнобиля, а серед закинутих сіл де-не-де зустрічаються доглянуті, обжиті оселі в які її хазяї повернулися . Через заборони дісталися рідної землі, бо кращої за неї не існує.

З кожним роком число самоселів зменшується. Адже це в основному старі люди, які потроху відживають свій вік. Насправді вражає те, що серед них багато довгожителів.

Чорнобиль – це сторінка з  нашої історії. Печальна, гірка, але перегорнути і забути її неможливо. Тож кожний рік ми згадуємо людей, які найбільше постраждали від найбільшої у світі техногенної катастрофи: ліквідаторів аварії, ліквідаторів наслідків аварії, переселенців і самоселів-повертанців. Здоров’я вам усім !

Нагадати і розказати про незабутнє допоможуть такі книжки

Земля до свята чепуриться…Відзначаємо Всесвітній день Землі

Квітень  біло-рожевим цвітом вбирає Землю в чарівний наряд, додаючи ніжної зелені в неповторні шати. 
Навесні наша планета особливо гарна і молода, ніби знає – настає її день. 


Про красу, багатства, неповторність спільного дому на ймення Земля розкажуть такі книжки

 Пам’ятаймо, що обличчя нашої планети – це віддзеркалення нашого до неї ставлення. Засмічування, пожежі, вирубка лісів, забруднення водойм відображаються на божественному лику Землі жахливими шрамами.

Про те, що може зробити для збереження природи навіть мала дитина, розкаже ця книжка

Ткачук, Г. Книжка про сміття. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 132 с.

Вона про те, що ми виносимо з нашого помешкання у сміттєвих пакетах і викидаємо у бак. Про те, що зустрічає нас, коли ми приходимо на пікнік до лісу. Про те, що пропливає повз нас у річці або в морі. І про те, що може заполонити всю нашу планету. Одне слово про таку дивовижну річ, яку легко створити, але неймовірно важко позбутися – сміття! 

Це видання такий собі книжко-тренінг з сортування сміття, пройти який та застосовувати теоретичні знання на практиці повинен кожен. Діти, діліться знаннями з батьками! Батьки, не порушуйте правила сортування сміття! Саме зараз є час  навчитись робити так, щоб невдовзі не потонути в океані сміття!

Нехай Земля завжди буде молодою, здоровою, чистою, усміхненою!

Світла радість Христового Воскресіння

Христове Воскресіння - невичерпна тема для співпереживання і співчуття, роздумів і віри. З самого дитинства закладаємо основи любові і добра, читаючи з дітьми.

 

А ще робимо перші кроки у творчості

Робота над пасхальними сувенірами перервалася... Тішимося минулими. Це було, було і ще буде!

 

Священні скарби України. День пам’яток історії та культури

Сьогоднішнє  свято, воно для всіх цінителів архітектурних шедеврів України та, насамперед, – це свято українських архітекторів.

Наша історико-культурна спадщина величезна. Вона формувалась протягом багатьох століть завдяки впливу культур різних народів. Від часів первісної людини до наших днів дійшли унікальні залишки помешкань з кісток, петрогліфи Кам’яної могили, найдавніші кам’яні скульптури. Від культури скіфів і сарматів нащадки отримали у спадок численні кургани і городища. Культура України-Русі знайшла відображення у видатних пам’ятках архітектури Києва та Чернігова.

У переддень великого свята Воскресіння Христового, ми розкажемо Вам про сакральні святині православних християн, що збереглися з давніх часів і донині та розташовані в невеличкому містечку, недалеко від Києва. Запрошуємо Вас у Ніжин – місто церков, одне з небагатьох куточків Лівобережної України, де чудово зберігся архітектурний ансамбль ХУІІ – ХІХ ст. Старою забудовою представлена майже вся центральна частина міста. Загалом старовинних будівель тут понад триста.

 Ніжин згадувався ще в давньоруських літописах. У складі гетьманської України місто стало важливим військовим і торговельним центром. Тож  храми Ніжина – не провінційні церкви, а яскраві пам’ятки архітектури.

Найстаріший храм міста – Миколаївський собор – вважається взірцем козацького бароко.  Собор звели 1658 року на кошти полковника Івана Золотаренка – героя «Конотопської відьми» Григорія Квітки-Основ’яненка. За легендою, саме в цьому соборі вінчався гетьман Богдан Хмельницький із сестрою Золотаренків Ганною, а обраний гетьманом на Чорній раді 1663 р. Іван Брюховецький приймав присягу. А у ХХ ст. (і це вже достовірна інформація) тут вінчалися батьки відомого конструктора космічних кораблів Сергія Корольова.

Не менш цікавий Благовіщенський собор – храм, збудований 1716 року  за проектом Г. І. Устинова у стилі бароко на кошти митрополита Стефана Яворського. У ході будівництва під південно-східною банею зроблено приміщення для бібліотеки, початок якій поклали 609 книг, подарованих тим же С. Яворським. Усередині збереглися фрагменти аутентичних старовинних розписів.

Далі розташована церква Іоанна Богослова, збудована у 1752 р. за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського коштом ніжинських купців. Значний внесок зробив ніжинський грек Іван Тернавіот. У стильовому відношенні будівля церкви належить до перехідного етапу від пізнього бароко до класицизму. Рідкісною рисою церкви Іоанна Богослова є її двоповерховість. Священиком у храмі служив батько знаменитого мореплавця Ю. Лисянського.

Біля Центрального ринку розташована Свято-Богоявленська церква 1721 року, яка входила до складу Ніжинської фортеці,  територія колишнього Ніжинського замку. Спочатку — будівля мала вигляд прямокутного плану. 1826 прибудований купол, із заходу — дзвіниця, а біля бічних входів колонні портики. Купол і портики не збереглися, дзвіниця відновлюється.

Спасо-Преображенська церква споруджена 1757 року в стилі українського бароко. Храм знаменитий тим, що 1861 р. в ньому відбулася панахида по Тарасові Шевченку: тут зупинялася процесія, що перевозила тіло поета з Петербурга в Україну.

Ми повідали Вам тільки про 5 храмів, пам’яток українського бароко. А ще тут є Хрестовоздвижинська церква (1755 р.). Саме тут, за деякими припущеннями, розгортався сюжет повісті М. Гоголя «Вій» …

… а ще Троїцька церква, Вознесенська Церква, Іллінська церква, Введенський собор, церква Василя Великого… «Місто , де храмам тісно» – це про Ніжин. Від Києва до Ніжина всього 2 години на електричці. Відвідайте Ніжин, будете вражені безмежно!

Преса за інтересом

Хоча журнали для підлітків тепер не на хвилі популярності, вони все ж таки мають свої переваги перед усезнаючим Інтернетом, захопливими комп’ютерними іграми та в чомусь навіть перед книжками:


-       інформація, подана у журналах, перевірена та адаптована до віку читачів;
-       у журналах є багато статей, актуальних саме у той час, коли він виходить;
-       читачам подобається, що в журналі можна щось домальовувати, писати, вирізати та складати саморобки, надруковані на його сторінках, клеїти наліпки;
-       сучасні періодичні видання вирізняються хорошою поліграфічною якістю, яскравим художнім оформленням, тематичною різнобарвністю. Все це приваблює і спонукає до читання.

З періодичними виданнями для наших найменших читачів, що їх передплачує бібліотека, Ви вже познайомилися раніше. Пора дізнатися, про що нове і цікаве з журналів можуть дізнатися читачі, яким 10 і більше років.

Журнал «Веселі уроки»

Пізнавально-гумористичний журнал для учнів 4-11 класів. Ігрове навчання, уроки ерудитів, кросворди та ребуси з різних предметів, реферати та підготовка до ЗНО, поради психолога, сторінка для дівчат, швидке вивчення англійської мови та весела фізика, підказки з української, наукові приколи, моделювання, тест «IQ» на перерві, конкурси, тощо.

Журнал «Жасмін»

 Журнал для сучасних дівчат – ще більше ідей саме для тебе! У ньому можна знайти цікаві ідеї для любителів орігамі та квілінгу, шиття або вишивки, для виробів з бісеру, а також нескладні кулінарні рецепти, головоломки, а ще кросворд і захопливі конкурси. Поробки з докладним поясненням, схемами і роз’ясненнями.



Журнал «Колосок»

Для школярів середніх і старших класів, які захоплюються наукою, цікавим є журнал «Колосок». На його сторінках можна прочитати безліч наукових цікавинок — від досліджень життя найменших комашок до роздумів про те, яким може бути майбутнє людства. У «Колоску» простою мовою пояснюються закони фізики, хімії, біології, астрономії. Читачі журналу можуть навчитися робити компас з батарейки або магніту від динаміка; визначати вік дерева, не пошкоджуючи його; розібратися, як працюють очі людини; дізнатися, як всередині мушлі з’являється перлина. «Колосок», як і попередні два журнали, привертає увагу яскравим сучасним дизайном. Тут безліч цікавих фотографій, схем та малюнків.

Журнал «Країна знань»

Це науково-популярне періодичне видання,  розраховане на читачів середнього та старшого шкільного віку. Воно дає змогу дізнатись про останні досягнення світової та української науки, друкує статті з різноманітних галузей знань: фізики, хімії, біології, географії, світової культури, розповідає про численні наукові відкриття. Журнал познайомить з провідними вузами країни. А найголовніше – він викликає бажання вчитися. Його видає 10 разів на рік ГО «Науково-освітня спілка Майбутнє».


Журнал «Однокласник»

Був заснований ще у 1923 році під назвою «Червоні квіти», далі виходить як «Піонерія», а з 1991 року отримав сучасну назву.  В «Однокласнику» поєднують освітню, пізнавальну та розважальну тематику. Нові оповідання, новели, пригоди, консультації психологів, візажистів – на сторінках видання. Тут друкуються анекдоти, гороскопи, інтерв’ю з зірками шоу-бізнесу, молодіжні новини, дописи читачів. А рубрики «Лист» та «Посиденьки» пропонують замислитися над питаннями та проблемами, що турбують юних читачів. Обкладинка видання за стилем подібна до дорослих глянцевих журналів, але не переобтяжена зайвою інформацією й деталями. Сучасна поліграфія та змістове наповнення безсумнівно приваблять підлітків.

Слідами «найправдивішої людини на Землі».

Новини для дитини

Бібліотеки для дітей Солом’янського району – це не тільки книжки для малюків, підлітків та їхніх батьків.
 Це ще 10-15 назв періодичних видань для читачів усіх вікових груп. Адже читання  дитячої періодики вводить дитину в світ інтелекту і гри, вчить цікавитися новими подіями та явищами, перейматися суспільними проблемами, брати участь у спільній справі (конкурси, вікторини, колекціонування), а значить, готує її до активної життєвої позиції.

 Перший журнал у житті дитини, як правило, з’являється лише в п’ять-шість років, хоча існують і такі, що розраховані навіть на трилітніх...

Помандруймо сторінками журналів для найменших читачів, що передплачує наша бібліотека!

Журнал «В гостях у казки»  - повчальні казки, розвивальні завдання, рецепти, саморобки та інші цікавинки

Журнал «Веселий Саморобкін» - навчить хлопчиків і дівчаток виготовляти іграшки, сувеніри та різні саморобки. Дохідливі майстер-класи, комікси. Допомага батькам ВДОМА І НА ДАЧІ. Саморобки для роботи в гуртку.

Журнал «Малятко» - щомiсячний яскраво ілюстрований журнал, що друкує казки, вiршi, пiзнавальнi оповiдки, саморобнi iграшки. Проводить конкурси серед читачів, вiтає їх з днем народження. Вмiщує сторiнку для батьків. Це періодичне видання чи не найулюбленіше й найавторитетніше серед інших для дітей.

Журнал «Пізнайко» виник у 1996 р. Головним персонажем у ньому став кмітливий, веселий та непосидючий борсучок на ім'я Пізнайко. Ця тваринка є дуже поширеною в Україні. А завдяки новому дитячому журналу про це дізналися тисячі дітей. Цікаво знати, що матеріали до друкування у журналі готуються з урахуванням загальноосвітніх програм для шкіл.

Журнали – це завжди свіжі відомості. Будьте постійно в курсі новин !