Знову цвітуть каштани

"Знову цвітуть каштани..." саме такі слова звучать в одній з найвідоміших і улюблених пісень, присвячених нашому місту - "Київський вальс", написана  у 1950 році поетом Андрієм Малишком та композитором Платоном Майбородою.
Каштан давно є зеленим символом Києва. Навесні можна милуватися свічками білого та рожевого кольору, а восени - збирати блискучі плоди. Стилізований лист каштана, починаючи з середини XX століття - став основним елементом герба міста Києва.

Каштан (його батьківщина - Греція) увійшов "у моду" у другій половині XIX століття. Є кілька версій появи каштанів у Києві.

• Загальновідома свідчить, що в 1842 році до приїзду царя Миколи I тодішній генерал - губернатор Бібіков завіз із Балкан "невідому рослину, яка тішить погляд і запахом приємна". Деревами засадили алею на Бібіковському бульварі (нині бульвар Шевченка), по якій  монарх повинен був в'їхати в місто. Однак імператор висловив невдоволення. За ніч усі каштани викорчували, а замість нах висадили пірамідальні тополі. На щастя городяни не дали загинути деревам і висадили їх у своїх дворах.

• За іншою версією, каштанами прикрашали садиби київських монастирів ще в XVII - XVIII століттях. 
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

Додатковою перевагою цих дерев є пишна крона, що дає прихисток у літню спеку.
Крім захисту від спеки, один кінський каштан може очистити від вихлопних газів 20 тисяч кубометрів повітря. І це зовсім не всі плюси дерева. Важливо знати, що знайомі всім кінські каштани приносять велику користь у народній медицині. Наприклад, настій з кори дерева застосовується в якості в'яжучого і жарознижуючого засобу, при ревматизмі, гастритах, порушенні секреції, навіть при варикозному розширенні вен. Також вважається, що плоди каштана, розташовані на полицях у шафі, відлякують міль.

 Сьогодні каштани можна побачити практично на кожній вулиці Києва.