Студентська революція на граніті – крок до незалежності України

В усі часи молодь була політично найактивнішою частиною нашого суспільства. Розбурхана першими паростками прояву свободи і незалежності, що дали знати про себе після прийняття Декларації про Державний  суверенітет України, молоді українці прагнули конкретних дій до її втілення у життя.

2 жовтня 1990 року у центрі Києва на майдані Незалежності в наметовому містечку почалося голодування студентів України. Їх вимоги віддзеркалювали настрої мільйонів громадян: відставка Голови  Ради Міністрів УРСР В. Масола; відмова від підписання союзного договору; передача місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ; проходження юнаками України військової служби за межами республіки лише на добровільних засадах; перевибори в український парламент на багатопартійній основі.

Вперше за багато років головна площа країни мала незвичайний вигляд. Тут стояло понад сто наметів. Над містечком майоріли синьо-жовті прапори. Всюди гасла: «Хочемо жити без кайданів!», «Вільна людина на вільній землі у вільній державі!», «Геть союзний договір!». На головах у молоді білі пов’язки з написом: «Я голодую!». Навколо наметового містечка і вдень, і у вечері, і вночі - тисячі  людей.

 Голодування тривало з 2 по 17 жовтня. В ньому взяло участь 158 студентів з 24 областей України. Серед найактивнішої молоді: Олесь Доній, Оксана Забужко,  Соломія Павличко, Тарас Прохасько, Олег Тягнибок, Вахтанг Кіпіані, Анжеліка Рудницька, Андрій Стецьків, Володимир Чемерис. Усі вони стали провісниками нової демократичної України, а акція непокори набула назви Студентської революції на граніті.